Об`єднані громади Закарпаття краще працюють з бюджетом ніж з публічною інформацією

 

19399012_1725979220764786_796887813853980864_n

У понеділок, 19 червня 2017 року, у інформаційному агентстві «ЗІДО» (м. Ужгород, вул.. Льва Толстого , 5, 3-й поверх) відбувся круглий стіл на тему:  «Бюджетна прозорість і фінансова спроможність ОТГ Закарпаття – як зробити новостворені об’єднані громади вільними від корупції».

Під час заходу активісти ГО «Антикорупційний моніторинг» та ГО «Центр закарпатських розслідувань «ЦЕЗАР» презентували дослідження «Бюджетна прозорість,  ефективність використання бюджетних коштів, проведення закупівель об`єднаних територіальних громад Рівненської та Закарпатської областей».

– Ми проаналізували  бюджетну прозорість, ефективність використання бюджетних коштів, проведення закупівель у 9 ОТГ. Для оцінки відібрали громади, які відрізняються за часом створення, чисельністю населення, загальною кількістю населених пунктів, рівнем доходу бюджету, що дозволило зробити широкий зріз проблематики роботи ОТГ.  Тому ми дослідили фінасові справи Бабинської, Клесівської, Млинівської, Смизької, Радивилівської, Деражненської ОТГ на Рівненщині,  Вільховецької, Полянської, Тячівської ОТГ на Закарпатті, – – розповів керівник ГО «Антикорупційний моніторинг» Юрій Дюг.  – Бюджетну прозорість об’єднаних територіальних громад оцінювали за 19 критеріями, у кожному з них ОТГ отримала оцінку «відмінно»,  «задовільно», «незадовільно». Крім того, кожна громада отримала загальну оцінку прозорості та публічності.  Прикметно, що попри прискіпливі та високі критерії значна частина ОТГ продемонструвала якісний рівень відкритості бюджетних рішень, витрачання коштів, залучення громадськості до процесу ухвалення фінансових рішень. Частина з них  відкрита до бюджетних та економічних інновацій більше навіть чим міста обласного значення та обласні центри.  Однак не ідеально у громад відбувається боротьба та запобігання корупції.  За короткий період  дві ОТГ вже встигли потрапити в епіцентр гучних корупційних скандалів та кримінальних розслідувань правоохоронних органів. За даними лідером є  Клесівська ОТГ. Це єдина з досліджуваних, де власні ресурси перевищують державні субвенції.

1 2 3 4

За словами керівника відокремленого підрозділу «Центру розвитку місцевого самоврядування» у Закарпатській області Івана Дем’янчука, від децентралізації ОТГ Закарпаття і в цілому ОТГ України виграють у кількох позиціях. Це, по-перше, самостійність в управлінні коштами. По-друге — з’явилися такі надходження, які раніше надходили лише у районний бюджет, а не у окремі територіальні громади.

– Наприклад, як 60% від ПДФО залишається у громади. А раніше їх забирали, і цими коштами громада не керувала. Плюс повний розподіл медичної й освітньої субвенцій, що раніше громади не мали.  У соціально-економічному плані ОТГ виграли через те, що через певні програми зараз фінансуються ті стратегічні галузі життя громад, до яких не доходили бюджети районів. Зараз же у цих ОТГ будуються дороги, інфраструктура, фінансуються заклади освіти тощо.  Що ж до основних напрямків у яких закарпатські ОТГ не допрацьовують, керівник обласного Центру розвитку місцевого самоврядування називає  написання якісних проектів під державні програми та міжнародні гранти на розвиток ОТГ. Також — виконувати норми законодавства, беручи участь у закупівлях через систему «Прозоро». І третій момент — не затягувати з фінансуванням об’єктів, на які вже є кошти у бюджеті. Не проводити довготривалі тендери, тощо. Ще один важливий момент з точки зору Івана Дем’янчука —  раціональне використання в ОТГ бюджетних коштів, – наголосив Іван Дем’янчук.

19225514_1725979167431458_7645135516066426490_n

За підсумками дослідження громадська організація «Антикорупційний моніторинг» сформувала перелік рекомендацій для збільшення бюджетної прозорості, ефективності використання коштів, боротьби з корупцію  об’єднаних територіальних громад :

  1. Чимало керівників досліджуваних ОТГ недооцінюють важливість оприлюднення бюджетних рішень на офіційних сайтах . Мовляв, хто їх буде читати. Це переконання помилкове. Наявність електронних рішень у вільному доступі дозволяє будь-якому громадянину переглянути фінансові показники ОТГ, ознайомитися з усіма особливостями витрачання грошей. Це суттєво збільшує рівень довіри до місцевої влади та дозволяє уникати конфліктів, скандалів та безпідставних звинувачень. Оприлюднення рішень на офіційний сайтах стосується і всіх бюджетних програм із додатками та поясненнями. До того ж, публікувати рішення потрібно регулярно з дотриманням всіх визначених законом термінів.
  2. Новітні інтерактивні сервіси («Відкритий бюджет» та інші) не данина моді, а зручний інструмент донесення інформації про використання бюджету громади до всіх груп населення. Зрозуміла форма подачі збільшує рівень розуміння та довіри до ухвалених бюджетних рішень.
  3. Два роки тому новинкою стало і запровадження у місцевих громадах бюджету участі. Чи не найбільше досвіду в цьому українські міста переймали у Польщі. А на першому етапі «Громадській бюджет» запроваджували обласні центри, міста державного значення. У таких населених пунктах бюджет участі показав позитивну динаміку залучення мешканців до розвитку власної маленької батьківщини. Наступним етап має стати запровадження «Громадських бюджетів» у об’єднаних територіальних громадах, адже зараз вони є вітриною децентралізації. Крім того, у невеликих ОТГ запровадження бюджету участі не потребує великих зусиль та матиме більший ефект через згуртованість мешканців.
  4. Для збільшення фінансової спроможності ОТГ не менш важливо мати результативну стратегію, визначити пріоритети розвитку населених пунктів. Це не тільки показник для міжнародних фондів та державної влади, а й дорожня карта наступних економічних кроків громади. Важливим є і здобуття досвіду створення та реалізації проектів соціально-економічного розвитку. Не менше значення мають і пріоритети у витратах бюджету розвитку. Адже розвивати необхідно ті позиції, які сприятимуть діловій активності, збільшенню кількості мешканців населених пунктів ОТГ. Це разом із прямими фінансовими відносинами з державним бюджетом та більшими відрахуванням податку з доходів фізичних осіб стане потужним стимулом для економічного розвитку ОТГ. Більше «живого» бізнесу, працюючих людей – більше податків, а отже коштів на розвиток територій.
  5. Важливим є своєчасне проведення закупівель і їх публічність. Бо користуватися системою «Прозоро» замало. Максимальна популяризація планованих закупівель стане запорукою залучення до участі в торгах більшої кількості підприємств. А конкуренція, як відомо, – одна з передумов якості. Крім того, головам ОТГ варто звернути увагу і на використання системи «Прозоро» у проведенні допорогових закупівель.

 

___

Проект здійснюється за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст  цієї публікації є одноособовою відповідальністю  ГО “Антикорупційний моніторинг” і за жодних обставин не може вважатись як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

Брошура_А4_1

Вам також може сподобатися