Що робити для того, аби об’єднані територіальні громади працювали більш прозоро, а також як їм уникнути скандалів, обговорили рівненські громадські активісти, представники влади та депутати. Для них презентували результати дослідження, яке проводила громадська організація «Антикорупційний моніторинг». Активісти проаналізували роботу шести ОТГ Рівненщини, а також, для порівняння, трьох ОТГ Закарпаття. У цьому допомагали представники ГО «Центр закарпатських розслідувань».

Увагу зосередили саме на публічності роботи нещодавно створених об’єднаних територіальних громад.

– Ми проаналізували роботу Бабинської, Клесівської, Млинівської, Смизької, Радивилівської, Деражненської ОТГ на Рівненщині,  Вільховецької, Полянської, Тячівської ОТГ  у Закарпатті. Оцінювали її за 27 критеріями. Зокрема, звертали увагу на наявність сайтів, чи доступні в електронному форматі рішення сесій та розпорядження, чи відкриті генеральні плани та схеми зонування. Ці питання зараз дуже важливі, адже об’єднані громади отримають більше повноважень саме у земельній сфері. Також ключовим аспектом є готовність ОТГ приймати звернення громадян не тільки в письмовій, а й в електронній формі, надавати відповіді на інформаційні запити, – пояснив керівник ГО «Антикорупційний моніторинг» Юрій Дюг. – Одна з громад на Рівненщині та дві на Закарпатті під час дослідження продемонструвати проблеми з оприлюдненням публічної інформації. Так, Бабинська ОТГ вчасно не відповіла на електронний запит на доступ до публічної інформації, Тячівська та Вільховецька громади своєчасно не дали відповідей навіть на письмові запити. Кожен такий випадок стане основою для звернення до правоохоронних органів. Крім того, відповідальні працівники в ОТГ продемонстрували недосконале знання норм закону, дозволяли собі вільне їх трактування. А це, в свою чергу, призвело до появи нових скандальних публікацій у регіональних та всеукраїнських ЗМІ.

Однією з проблем є і те, що частина громад не приділяє належної уваги створенню та наповненню сайту ОТГ. Зразковими у цьому плані можна назвати Клесівську та Радивилівську ОТГ.

Разом із тим, такій ситуації є цілком логічне пояснення.

– На сьогодні сайти мають не всі громади. Але тут варто зауважити, що наповнення такого ресурсу – це оплачувана робота. Тим часом створені об’єднані територіальні громади мають самі себе утримувати. Тобто оплачувати ці та інші послуги з того, що заробили. Тому така маленька громада, як, наприклад, Бабинська, де проживає 3600 мешканців, на сьогодні не може дозволити собі утримувати повноцінного журналіста чи редактора сайту, для того, щоб ресурс повноцінно функціонував, – переконує представник «Офісу реформ» Олена Семенович. –   Але  хочу наголосити, що це перші громади, які наважилися на об’єднання, які самостійно прийняли таке рішення. Звичайно, в них виникають проблемні питання. Щоб допомогти їм, ми проводимо тренінги та семінари.

Водночас саме публічність і прозорість у роботі ОТГ дає хороші перспективи для розвитку, вважає виконавчий директор РОГО «КВУ» Олексій Горецький:

– Виявлення недоліків у роботі об’єднаних територіальних громад не було самоціллю даного проекту. Ці показники треба брати за основу і рухатися далі, щоб розвиватися, щоб покращувати ситуацію і щоб, зрештою, бути у виграші. Адже якщо ОТГ працюють неефективно, то навряд чи це заохотить потенційних інвесторів заходити на територію. Насправді світ дедалі більше стає глобалізованим і мобільним. І коли влада використовує ресурси публічно і прозоро, то це дає хороші можливості в розвитку, це перспектива.

Разом із тим заступник голови облдержадміністрації Світлана Богатирчук-Кривко вважає результати роботи щодо утворення ОТГ на Рівненщині позитивними.

– Утворення об’єднаної територіальної громади я можу порівняти з одруженням молодих людей. Важливо, за що вони будуть жити, тобто громада повинна бути фінансово спроможною. Якщо одружується двоє бідних, то зрозуміло, що їм треба більше часу, щоб стати на ноги. Наступне питання – де жити. Ті громади, які, наприклад, об’єднуються з райцентрами, мають адмінприміщення. А є й такі, в кого ситуація у цьому плані значно гірша. Ну і важливо також, за якими правилами жити. А на сьогодні міністерства відстають від процесу децентралізації. Тож чітких правил наразі нема.

Але насправді ми пройшли точку неповернення щодо утворення об’єднаних територіальних громад. Разом із ти цей процес – вічний. Так, у Європі все йде по колу. Наприклад, у Франції громади знову об’єднуватимуться. А у Польщі, з досвіду якої, ми, власне, брали приклад,  і де реформа децентралізації відбувалася 10 років тому, зробили  висновок, що обов’язки розподілені нераціонально, тому ця сфера знову потребує змін.

____

Проект здійснюється за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст  цієї публікації є одноособовою відповідальністю  ГО “Антикорупційний моніторинг” і за жодних обставин не може вважатись як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.