У п’ятницю, 21 квітня 2017 року, у інформаційному агентстві «ЗІДО» громадська організація «Антикорупційний моніторинг»  спільно з  ГО «Центр закарпатських розслідувань «ЦЕЗАР» презентувала дослідження «Публічність і відкритість об’єднаних територіальних громад на Рівненщині та Закарпатті».

– Роботу новостворених об’єднаних територіальних громад у публічному просторі часто супроводжують не повідомлення про успішні напрацювання, а корупційні скандали навколо непрозорого витрачання бюджетних коштів. Наприклад, закупівлі Бабинської ОТГ Гощанського району Рівненської області шокували не тільки Рівненщину, а й всю Україну. Такі інформаційні підсумки роботи ОТГ підривають довіру до ефективності реформи. Разом із тим інструменти громадського контролю за роботою рад ОТГ не використовують повною мірою ні громадські активісти, ні місцева влада. Натомість їх  впровадження зможе зробити роботу місцевих рад не тільки прозорішою,  а й результативнішою.  Ми з’ясували чому  так відбувається, які найнагальніші проблеми у публічності роботи новостворених ОТГ, вивчала громадська організація «Антикорупційний моніторинг», ,  – розповів керівник ГО «Антикорупційний моніторинг» Юрій Дюг.

У рамках дослідження «Публічність і відкритість об’єднаних територіальних громад на Рівненщині та Закарпатті», «Антикорупційний моніторинг» спільного з ГО «Центр закарпатських розслідувань» проаналізувала роботу 9 ОТГ.  Для оцінки відібрали громади, які відрізняються за часом створення, чисельністю населення, загальною кількістю населених пунктів, рівнем доходу бюджету, що дозволило зробити широкий зріз проблематики щодо прозорості та публічності роботи ОТГ.

– Ми проаналізували роботу Бабинської, Клесівської, Млинівської, Смизької, Радивилівської, Деражненської ОТГ на Рівненщині,  Вільховецької, Полянської, Тячівської ОТГ  у Закарпатті. Роботу об’єднаних територіальних громад оцінювали за 27 критеріями, у кожному з них ОТГ отримала оцінку – «відмінно»,  «задовільно», «незадовільно». Крім того кожна громада отримала загальну оцінку прозорості та публічності.  Дослідження дозволило виявити типові проблеми та недоопрацювання у публічній роботі громад та окреслити шляхи їх вирішення,  – зауважив  Юрій Дюг.

 

Боротись не з наслідками, а з причинами

Одна з громад на Рівненщині та дві на Закарпатті під час дослідження продемонструвати проблеми з оприлюдненням публічної інформації. Так, Бабинська ОТГ вчасно не відповіла на електронний запит на доступ до публічної інформації, Тячівська та Вільховецька громади своєчасно не дали відповідей навіть на письмові запити. Кожен такий випадок стане основою для звернення до правоохоронних органів. Крім того, відповідальні працівники в ОТГ продемонстрували недосконале знання норм закону, дозволяли собі вільне їх трактування. А це, в свою чергу, призвело до появи нових скандальних публікацій у регіональних та всеукраїнських ЗМІ.

На жаль, частина громад не приділяє належної уваги створенню та наповненню сайту ОТГ.  На Рівненщині сайту не мають дві громади –  Деражненська та Смизька, у Закарпатті сайту не має Полянська ОТГ. Не надто оптимістична ситуація і в інших громадах. Попри наявність сайтів, вони не містять усієї необхідної публічної інформації. Зразковим можна назвати тільки наповнення сайтів Клесівської та Радивилівської ОТГ.

Більшість громад не дотримуються норм закону «Про доступ до публічної інформації» – не публікують на офіційному сайті всі рішення місцевої ради та виконавчого комітету, інформацію про генеральні плани, наявність земельних ділянок.  Також громади значно відстають у підключенні до електронних публічних сервісів контролю за прозорістю роботи влади.

Ефективні кроки для збільшення публічності ОТГ

За результатами дослідження громадська організація «Антикорупційний моніторинг» сформувала перелік рекомендацій для збільшення прозорості роботи об’єднаних територіальних громад :

1. Необхідно проводити регулярні навчання відповідальних працівників ОТГ щодо ефективного виконання норм Закону України «Про доступ до публічної інформації». Також керівникам треба відпрацьовувати дієві методи обліку, обробки та надання відповідей на запити на доступ до публічної інформації у всіх передбачених законом формах – усній, електронній та письмовій.
2. Державні інтернет-ресурси, які займаються підтримкою реформи, дають змогу ОТГ безкоштовно створити власний сайт на піддомені. Це не коштує грошей для ОТГ, але дозволяє у стислі терміни забезпечити функціонування сайту. Значна частина ОТГ вже скористалась такою можливістю, це мають зробити і інші громади. Тим часом абсолютній більшості громад варто приділити увагу наповненню сайту та закріпити ці обов’язки за відповідальними працівниками. Ефективна робота сайту, актуальність даних на них допоможе в подальшому уникнути неприємних моментів у публічній діяльності.
3. Необхідно налагодити систему публікації рішень ОТГ на офіційних сайтах, формування електронного архіву. Технічні можливості для постійного оприлюднення рішень, ведення електронних архівів є.
4. Керівники ОТГ мають взяти за головний пріоритет налагодження співпраці з сервісами електронних петицій, «Порталом публічних фінансів»,«Розумним містом» та системою електронних послуг.

 

Офіційні коментарі

У процесі інтерв’ю з керівником Офісу реформ у Закарпатській області Іваном Дем’янчуком з’ясували інформацію про діяльність усіх досліджуваних ОТГ, обговорили причини не публічності деяких ОТГ та сповільнений процес утворення ОТГ на Закарпатті.

 

Отже, зі слів Івана Дем’янчука, той факт, що на початок березня 2017 року у Закарпатській області є всього три ОТГ пояснюється , в основному, небажанням обласної влади відпускати з під свого впливу у «вільне плавання» окремі території області. Оскільки після створення ОТГ співпрацюють безпосередньо з держбюджетом, і стають вільними у прийнятті рішень від вказівок РДА та ОДА. Тому, близько 5-6 потенційних громад було знищено ще на початку їх формування шляхом не надання їм висновків з ОДА про спроможність до об’єднання та відповідної документації з управління Архітектури та містобудування.

Інша причина — небажання окремих сільських голів віддавати владу у руки одного голови громади. Адже після створення ОТГ, всі кандидати йдуть на вибори і ризикують втратити свої посади.

І третій фактор, який назвав керівник офісу реформ — самодостатність багатьох громад Закарпаття. А там, де є слабі громади, вони воліють і далі залежати від району, ніж ризикувати, стаючи на самостійний шлях розвитку.

 

Стосовно публічності, то, за оцінкою, Івана Дем’янчука, усі три аналізовані ОТГ намагаються дотримуватися публічності у роботі. Особливо виділяє Вільховецьку та Тячівську громади, які мають власні сайти, публікують порядок денний сесії, підключені до сервісів «Розумне місто» і «Розумне село», здійснюють закупівлі через систему «Прозоро», мають опубліковані декларації про доходи керівництва громади тощо.

 

Що ж до відсутності сайту Полянської громади, то керівник Офісу реформ пояснює цей факт тим, що громада була створена лише 3 місяці тому і тому не встигла розробити такий інформаційний ресурс. Однак, за його словами, сайт Полянської громади уже за тиждень-два має запрацювати і має бути кращим за ресурси Вільховецької та Тячівської ОТГ.

 

Керівник Офісу реформ майже щодня контактує з усіма трьома ОТГ. Каже, що надає консультативну допомогу, допомагає у написанні проектів. І є результати: всі громади отримали можливість через певні гранти вирішити окремі поточні проблеми. Тячівська громада співпрацює з фондом «Відродження», Вільховецька — з канадськими фондами. Полянська — ці швейцарським фондом «UNIT». Також Іван Дем’янчук розповів, що на часі — створення Іршавської й Перечинської ОТГ.

 

Зокрема, голова Полянської ОТГ Іван Дрогобецький у телефонній розмові з нами пояснив, що їхня громада ще фізично не встигла зробити свій інтернет-сайт, оскільки існує всього більше 2 місяців. Однак, каже, що вже за тиждень-два такий ресурс має з’явитися. Щодо найбільшої переваги, яку отримала громада від об’єднання, називає збільшення доступу до надання послуг, та фінансову підтримку. Щодо успіху громади, то головним із них Іван дрогобицький вважає свободу дій і незалежність від районної й обасної влади, яка всілякими способами намагалася перешкодити створенню ОТГ і зараз намагається призупинити процес розвитку ОТГ. А зі зробленого, розповідає про ремонт доріг громади, шкіл, адмінбудівель, тощо. http://decentralization.gov.ua/success/item/id/65

Щодо шляхів взаємодії органів влади з населенням, то голова каже, що перед засіданнями сесій проводять обговорення з важливих питань і вивішують проекти рішень у адмінбудівлі ОТГ.  Що ж до публічності генплану, то голова каже, що над цим працюють, адже зараз генплан є лише у села поляна, яке є центром громади. Також працюють над створенням ЦНАПу, для якого вже підготовлено приміщення. Наразі такі послуги надає реєстраційна служба громади. Полянська ОТГ, зі слів Івана Дрогобецького, підключена до системи електронних петицій, використовує систему «Прозоро» та «Розумне село».

У свою чергу голова Вільховецької ОТГ Михайло Цірик розповів, що Вільховецька ОТГ у цьому році планує витратити 1,5 мільйони гривень з місцевого бюджету на якісну медичну допомогу жителям громади. Акцент роблять на розвитку первинної медицини, ефективній діагностиці та відкриттю денного стаціонару. «Його вже відремонтували, завезли обладнання та меблі. Тепер лікування хронічних захворювань, які не потребують госпіталізації, можна буде проходити на місці. Розвиваємо консультативно-діагностичний напрямок, туди плануємо спрямувати додаткові кошти від перевиконання бюджету. Закупимо УЗД апарат», – розповів пан Цірик.

Також у громаді працюють чотири вузькопрофільні спеціалісти: кардіолог, гінеколог, гастроентеролог та невропатолог. За рахунок місцевого бюджету у цьому році дофінансовують п’ять медичних програм, частково забезпечених медичною субвенцією. Це – лікування цукрового діабету, гемодіаліз, забезпечення учасників бойових дій, які отримали інвалідність, лікування онкозахворювань тощо.

Громада зараз працює над відкриттям Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). «Завдання номер один – відрити ЦНАП. Окрім послуг для громадян, це й надходження до місцевого бюджету. Ми вже закупити обладнання для виготовлення паспортів України та закордонних паспортів. За закордонні паспорти адміністративний збір іде вже у місцевий бюджет, а це – 4-5 мільйони гривень у рік додаткових надходжень до місцевого бюджету», – зазначив Михайло Цірик. У громаді вже відкрили відділ держаного будівельного контролю. Також на місці вже реєструють місце проживання, право власності, земельні ділянки. Управління соцзахисту населення зараз комп’ютеризується. «З наступного півріччя, а може з наступного року соціальна субвенція вже буде йти у громаду, і всі субсидії будуть нараховуватися тут на місці», – додав голова Вільховецької ОТГ.

Голова ОТГ каже, що сайт громади вони створили майже паралельно зі створенням самої ОТГ. На сайті присутня наступна інформація: біографічні відомості, контактні дані, лише голови громади, однак відсутні дані працівників виконавчих органів , депутатів ОТГ, інформації про структурі підрозділи, комунальні заклади ОТГ тощо. На сайті також не заповнені рубрики «Регламент», «Працівники громади». Немає також опублікованого генплану із зонуванням та наявністю вільних ділянок. У громаді ще не у повному обсязі працює ЦНАП. Його роль відіграє реєстраційна служба. На сайті немає інформації про рішення громади та оголошень про скликання наступних сесій громади. Голова ОТГ стверджує, що всі рішення оприлюднюються, щляхом вивішування на адмінбудівлі ОТГ. Там же на відповідних стендах інформують про скликання сесії ОТГ. Громада підключена до системи електронних петицій, використовує систему «Прозоро».

Голова Тячівської ОТГ Іван Ковач у інтерв’ю з нами розповів, що їхній громаді пішов уже другий рік. За цей час вдалося вирішити чимало проблем, про які жителі міста Тячева та сіл, що входять до ОТГ неодноразово зверталися до громади і які були не підйомними до створення ОТГ. Зокрема взілися за прокладання асфальту на ділянках, де по 20 років не проводився ремонт, проводиться поточний і капремонт окремих мікрорайонів иіста, добудовується міський «Спорткомплекс» та залишилися лічені дні до запуску ЦНАПу громади.

• Ми вже готові до відкриття ЦНАПу, — каже Іван Ковач, проте, наші шведські партнери, які займатимуться обладнанням, запропонували деякі технічні зміни, розроблений проект і очікуємо на підтвердження.

Щодо міських проектів, як зазначає  із запланованих виконано об’єктів 90%  на 2016 рік: у Руському Полізакінчили підсипку гравієм віддалених доріг, заасфальтували вулицю Травневу,  поточний ремонт у ФАПі, де відновили систему водопостачання і водовідведення, в дитсадку зробили поточний, а в іншому – капітальний ремон,в школі провели поточний ремонт, облаштували подвір’я, дитячий майданчик. Минулоріч розпочали, а цього року будуть завершені роботи з освітлення усіх вулиць Руського Поля.

У Лазах понад 6 млн. грн. було вкладено у капітальний ремонт 5,4 км дороги до села і в селі. Роботи цьогоріч продовжаться. У школі провели поточний ремонт із заміною вікон, облаштували дитячий майданчик. В Округлянській ЗОШ І-ІІ ст. капітально відремонтували покрівлю.

У Тячівці відновлено дорожнє покриття, яке з’єднує село з Тячевом з боку вул.Леонтовича. Тут теж встановили дитячий майданчик, відреконструювали сільський клуб, де розмістився сільський комітет.

У Тячеві основні зусилля були сконцентровані навколо будівництва спорткомплексу. Об’єкт уже готовий на 85-90%. Залишилось завершити настил паркетного покриття та благоустрій території навколо споруди. У квітні-травні сучасний спорткомплекс на 300 посадкових місць буде готовий до відкриття.  Також було облаштовано водовідлив з облаштуванням пішохідних доріжок по вул.Армійській. Закінчено облаштування тротуарів по вул.Незалежності. Обладнали дитмайданчик і місце для паркування автомобілів в районі вул.Промислової. Провели капремонт ряду вулиць. Проводили реконструкцію будівлі для розміщення ЦНАПу і комунальних служб. Як очікується, ЦНАП облаштують у квітні за сприяння шведського фонду. Відремонтували й тротуари по вул.Нересенській. Проведено поточні ремонти у школах та ДНЗ. У ДНЗ №5 встановлено котельню на альтернативному паливі. На далі, за кошти інвестора встановити котельню на твердому паливі для опалення Тячівської ЗОШ №1 та спорткомплексу. Також у цій школі за кошти Держфонду регіонального розвитку буде замінено систему опалення, утеплять стіни та встановлять енергоощадні вікна.

Також на наше запитання, чому не надійшла повна відповідь на наш інформаційний запит, голова громади сказав, що ми можемо особисто приїхати і пересвідчитися у відкритості громади. Проте, аналізуючи сайт громади, її роботу можна вважати відкритою лише частково. Так, у рубриках депутати та виконавчий комітет, відсутні біографічні відомості про депутатів, також є рішення лише минулорічних сесій громади. Не оприлюднено жодного проекту рішень ні сесії ні виконкому ОТГ. Проте є декларації працівників ОТГ за попередній період. Зі слів голови ОТГ Івана Ковача, громада  у роботі використовує сервіс «Розумне місто», «Прозоро» та систему електронних петицій. На сайті також немає генплану громади та її населених пунктів, схем зонування й інформації про наявність вільних земельних ділянок.

Також у розмові голова ОТГ зазначив, що керівництво ОТГ обговорює з громадою проекти рішень та оприлюднює їх та самі рішення у адмінбудівлі ОТГ у місті Тячів.

 

 

Проект здійснюється за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст  цієї публікації є одноособовою відповідальністю  ГО “Антикорупційний моніторинг” і за жодних обставин не може вважатись як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.