Лише 13 відсотків жителів області добре орієнтуються у власних правах. Такі дані оприлюднили представники громадської організації «Кримська діаспора Рівненщини». Упродовж 5 місяців вони досліджували цю сферу і провели серію опитувань. Активістів, зокрема, цікавило, чи знають люди, як поводитися під час затримання правоохоронцями, чи чули вони про безоплатну правову допомогу, чи поінформовані про послуги безкоштовного адвоката.
За результатами дослідження, населення Рівненщини має низький рівень поінформованості у сфері прав людини. До того ж, третина респондентів вважає, що за останні роки ситуація в цій сфері погіршилася. Більше половини опитаних чули про безоплатну правову допомогу, але майже 50 відсотків із них не має уявлення, з яких питань її можна отримати. Тим часом про право на безкоштовного адвоката більшість респондентів чула. Однак лише 50 відсотків із них знають, що він повинен виїжджати на кожне затримання, і трохи більше 30 відсотків орієнтується, що від послуг безкоштовного адвоката можна відмовитися лише в його присутності.
Такі висновки представники «Кримської діаспори Рівненщини» оприлюднили під час круглого столу, участь у якому взяли представники центру Безоплатної вторинної правової допомоги, поліції, управління юстиції, Секретаріату Уповноваженого з прав людини в Рівненській області, а також громадські активісти.
«Ми втілюємо проект «Моніторинг надання послуг Регіональними центрами безоплатної вторинної правової допомоги при затриманні громадян». Він реалізується за підтримки Європейського Союзу, в межах проекту «Українська регіональна платформа громадянських ініціатив», що співадміністується РОГО «Комітет виборців України». У його рамках ми досліджували ситуацію на Рівненщині (а саме в обласному центрі, Дубно, Костополі, Сарнах), а наші партнери – на Луганщині (у місті Рубіжне), – пояснює керівник ГО «Кримська діаспора Рівненщини» Ельвіра Шиліна. – В результаті ми виявили декілька ключових проблем у цій сфері. Найголовніша з них –так звані приховані затримання. Мова йде про факти, коли людину утримують в поліції, проводять із нею слідчо-оперативні чи інші дії, а в цей час вона навіть не знає, що затримана. У такому випадку особа не має ніякого статусу і залишається беззахисною. Таким чином виникає величезне поле для зловживань. Ми це бачили під час Майдану, коли люди зникали, коли їх катували, коли з райвідділку в Києві виносили трупи… Досі багато хто вважається зниклим безвісті. Я, звісно, беру крайні варіанти. Але нещодавно ми чули, що у Вараші людину в райвідділку катували струмом. Щоб запобігти схожим випадкам, і розроблений такий запобіжник, як послуга безкоштовного адвоката від центру БВПД при затриманні».
І якщо на сьогодні про кримінальні затримання в обов’язковому порядку повідомляють у центри БВПД і на них виїжджають безоплатні адвокати, то з адміністративними затриманнями ситуація значно гірша. Про це свідчить статистика. Так, офіційно на Рівненщині за 5 місяців цього року було всього 5 адмінзатримань. Насправді ж проблема в тому, що затримання просто не оформлюють і люди лишаються беззахисними, вважають активісти.
Крім того, регіональний координатор Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Рівненській області Сергій Іллюк відзначив проблему з недостатньою кількістю ізоляторів тимчасового тримання на фоні погіршення криміногенної ситуації, а також із незадовільними умовами праці самих поліцейських.
«В результаті ми домовилися з учасниками круглого столу створити робочу групу, яка буде працювати над посиленням правопросвітницької діяльності. Як сказала одна з представниць поліції, яка брала участь у нашому опитуванні, якщо людина знає про свої права, то їх вже неможливо порушити, бо вона вимагатиме їх дотримання, – підсумувала Ельвіра Шиліна. – Крім того, у співпраці з Секретаріатом Уповноваженого з прав людини та управлінням юстиції ми звертатимемося до законодавчих органів із пропозиціями доповнити чи коректувати законодавство, щоб унеможливити ситуацію з прихованими затриманнями».