Хочете завалити хорошу справу – доручіть її чиновникам. Ця сентенція повністю виправдовує себе у процесі проведення масштабної люстрації по всій країні. Журналісти ГО «Антикорупційний моніторинг» дослідили, як проходить процес втілення норм закону «Про очищення влади» на Рівненщині на прикладі державних адміністрацій. Ми не тільки зламали собі мозок від складності цієї процедури, а були шоковані тотальною відсутністю її адекватних результатів. Люстрація за цим законом стала масштабним фарсом за участю тисяч чиновників-акторів. Якщо коротко – пособників комуністів, зрадників України, «регіоналів», катів нації та душителів Майдану перевірки не виявили. Всі чиновники успішно працюють далі. Імітація бурхливої діяльності в дії.
Перед тим, як поділитися з вами результатами дослідження, пропоную згадати пісню Леоніда Утьосова «Всьо хорошо, прекрасная маркиза» та п’єсу Леся Подрев’янського «Рух життя, або Динамо», яка закінчується фразою: «Ніхто в тому не винуватий». Може, хоч посмієтеся, і вам буде легше сприймати весь той абсурд люстраційних перипетій.
Направду, люстрацію в Україні варто було б провести, ще на початку 90-х років. Як зробила Польща, Чехія, Словаччина, країни Прибалтики. Втім, перефарбовані комуністи при владі не забажали люструвати самих себе, тому цю тему заговорювали і «зливали» не один рік. Одні – «зливали», а інші на ній піарились при кожній нагоді. У підсумку люстрацію не провели і після Помаранчевої революції. Що ж зробиш, що міцні господарники країні більше потрібні, ніж правда і розвиток. Тему люстрації порушили знову вже після Революції Гідності.
Ті, хто хочуть, – не можуть
Власне, наполягала на проведенні люстрації фактично тільки громадськість, політикум і далі відмовчувався. У підсумку представники громади в революційному запалі вирішили не чекати законодавчого підґрунтя, а одразу взяти справу в свої руки. І як завжди буває, «революційну люстрацію» почали романтики, а скористались процесом негідники. У всіх областях і районних центрах громадські активісти почали створювати люстраційні комітети та проводити засідання, обговорювати і голосувати за кандидатури чиновників. У підсумку ці зібрання без жодного законодавчого підґрунтя стали нагадувати циркові виступи дресированих мавпочок. Бо на ключові ролі в засіданнях вибились ті, хто кричав найдовше і найголосніше, – місцеві «фріки», політики-навдахи, псевдоактивісти-мисливці за крутими посвідченням, які дають хоч часточку влади.
По всій країні такі люстраційні комітети клоунів перестали сприймати серйозно вже через місяць їх роботи. На циркові вистави спочатку перестали ходити кандидати на проходження люстрації, потім журналісти, а потім і гості та запрошені. Втім це не так принципово, бо законних підстав для люстрації не було.
Ті, хто можуть, – не хочуть
Власне, люстрація стала однією з «фішок» парламентських виборів у 2014 році. Багато політиків обіцяли тоді домогтися прийняття хорошого закону про люстрацію. У підсумку сесійна зала парламенту народила лише дивакуватий закон “Про очищення влади” від 16 вересня 2014 року. Активіст та голова громадського люстраційного комітету Єгор Соболєв тоді переконував, що краще такий закон, ніж ніякий. І він має стати першим кроком в очищенні влади. Про це під час виборчої кампанії Єгор говорив у в Рівному. Через рік після ухвалення закону ми вирішили запитати у тепер уже народного депутата Єгора Соболєва, які ж результати впровадження цього закону. На жаль, відповіді ми так і не отримали. Не змогла відповісти на запитання і ще один ідейний поборник люстрації – депутат Ірина Суслова.
Тому активістам ГО «Антикорупційний моніторинг» довелось самим розбиратися у всіх хитросплетіннях нового закону.
Кого люструють і як?
Давайте розберемося, хто ж підпадає під дію закону «Про очищення влади». Ми не будемо вас втомлювати всіма юридичним тонкощами цього нормативного акту. Він хоч невеликий, але виписаний з великою кількістю інформаційних заковик. Якщо говорити про місцевий рівненських масштаб, то, відповідно до закону перевіряють міліціонерів, прокурорів, працівників СБУ, суддів, податківців, митників, військових, а також чиновників-керівників місцевих державних інституцій та органів місцевого самоврядування, крім виборних посад. Законом «Про очищення влади» нардепи хотіли відсторонити від влади поплічників двох, на їх думку, злочинних режимів – комуністичного СРСР та владного режиму Януковича. Тому заборона, в першу чергу, стосується тих, котрі не менше одного року обіймали керівні посади у період із 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року. Також у органи влади, за новим законом, зась тим, хто був на керівних посадах про «совєтах» як в органах влади, так і компартії. І тим, і іншим, за законом, заборонено обіймати керівні посади впродовж десяти років – до 2024 року. Ніби виглядає гарно. Але що ми маємо на ділі? Де-факто заборона поширюється виключно на начальників державних інститутів та їх заступників. Наприклад, у розрізі державних адміністрацій начальники управлінь та відділів можуть далі працювати спокійно під неформальним гаслом «Пережили Януковича – переживемо і Порошенка». Для повного щастя їм лише треба написати заяву на проходження перевірки відповідно до закону «Про очищення влади» та надати декларацію про доходи. А що далі?
Далі орган влади, в якому він працює, проводить люстрацію сам. На прикладі державних адміністрації – голова адміністрації видає розпорядження про проходження перевірки його підлеглими та складає графік. Отримані заяви та декларації надсилають у центральний апарат СБУ, ДФС та іноді в Генпрокуратуру чи Міністерство юстиції. Також вони публікуються на сайті держадміністрації. А далі – перевірка. Всі тонкощі реалізації нового закону виписані у відповідній постанові Кабміну.
Відповідно до нього, розгляд заяв перевіряючими органами може тривати до 6 днів. А на ділі перевірки тривають місяцями. І навіть тут процедура виписана так, щоб максимально ускладнити процес та залучити туди якомога більше чиновників. Наприклад, в СБУ всі заяви надсилають на центральний апарат в Києві, далі їх знову пересилають в регіони, місцеві управління СБУ роблять перевірку і надсилають результати в Київ, а звідти, в свою чергу, їх пересилають на місцеві органи влади, які надсилали заяви та декларації своїх працівників. Пам’ятаємо, що у нас немає електронного документообігу, тому кожен папірець носить і возить ручками і ніжками ціла армія чиновників. Всі задіяні, всі працюють.
В списках не значиться
Як же перевіряють заяви працівники СБУ, ДФС, – за великим рахунком, таємниця, вкрита мороком. Якщо вірите, що щодо кожної заяви чиновника проводять спецрозслідування, то ви рожевий мрійник. На ділі ця перевірка нагадує видачу сертифікатів про відсутність алкогольної залежності та психологічних відхилень. На обліку не стоїш, в журналі нема – вільний, отримуй сертифікат. Аналогічно і тут – нема в реєстрі порушень, нема відкритих адміністративних та кримінальних проваджень, не збрехав у декларації – гуляй. Отримуй довідку! Мовляв, інформації про твої злодіяння нема – значить невинний, і заборони, відповідно до закону “Про очищення влади”, не застосовується. Розслідування твоєї діяльності? Ні, не чули. Однозначно можна зробити висновок, що це не робиться, адже під це і законотворці, і урядовці не передбачили ні людського, ні фінансового ресурсу. Написав розписку – отримав відписку. Ось і вся люстрація.
Всі білі і пухнасті
ГО «Антикорупційний моніторинг» дослідив, як проходять люстрацію в державних адміністраціях на Рівненщині. Ось які дані нам вдалося зібрати і систематизувати. Минув рік з часу прийняття закону, але й імітаційна перевірка чиновників місцевих РДА не завершена. Захисники законності не встигли опрацювати навіть папери. У більшості РДА перевірено не більше половини чиновників.
Отримати навіть таку інформацію від чиновників було непросто. Ми написали десятки запитів, перевернули сайти РДА. Найцікавіше, що на деяких владних ресурсах розміщена неповна інформація «Про очищення влади», а на сайті Корецької РДА її нема зовсім.
Всі, щодо кого завершена перевірка, пройшли люстрацію. Відповідно до її результатів, немає жодного чиновника, якого звільнили б через непроходження люстрації. За виключенням звільнених ще на початку 2015 року голови Корецької РДА Михайла Волинця та Дубенської РДА Руслана Сивого. Кажете, чиновники були опорою злочинного режиму? Утріться – не були. У них тепер «бумажка» є, що вони прийшли люстрацію. Чого вам ще треба? Такі реалії. «Краще вже ніяк, ніж абияк», – співав колись «Бумбокс». Задумайтесь.
Не добрати шва
Тим часом ми вирішили поцікавитися загальною картиною люстрації в області. Скільки чиновників і правоохоронців підпадають під люстрацію, скільки з них написали заяви, скільки з них перевірено, скільки звільнено. Хотіли поцікавитися… Та нема в кого. Бо немає в країні єдиної установи, яка відповідає за проходження люстрації. За люстрацію кожного конкретного чиновника відповідає його начальник. І… все! Більше ніхто нікому нічого не винен.
Однак ми вирішили все ж таки поцікавитися у правоохоронних органів про те, як проходить люстрація. Ось які відповіді ми отримали. Читайте і насолоджуйтеся, у другій частині ми розкажемо вам, як успішно проходить люстрація правоохоронців. Тільки не треба одразу згадувати прислів’я – бджоли проти меду.
