В еру сучасних електронних технологій Рівне залишається в «кам’яному віці». І причина цьому – не брак знань чи коштів, а саботаж із боку рівненських чиновників.
У попередній публікації активісти ГО “Антикорупційний моніторинг” “Кам’яний вік: у Рівному чиновники не хочуть впроваджувати електронне урядування” розповідали про проект Яніки Мерило та громадської організації “ICT Competence Center” – сервіс електронних послуг igov.org.ua. Це портал, на якому зібрано послуги, які державні органи України надають громадянам та бізнесу.
Загалом тут вже представлені 75 онлайн-послуг, невдовзі планують запустити ще 75. Тим часом загалом їх має бути більше 400. Тут є все – від отримання звичайних довідок до свідоцтва про народження дитини. Ніяких черг, ніяких “рішал”.
Активісти самі неодноразово пробували зв’язатися з представниками міської вдали Рівного та запропонували долучитися до всіх сервісів абсолютно безкоштовно. Рівненські активісти хотіли, щоб міська влада дала згоду на БЕЗКОШТОВНЕ впровадження ГОТОВОГО ПРОДУКТУ. Результату – нуль.
Звертались і до начальника управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Віталія Германа. У відповідь він неодноразово ігнорував звернення, аргументуючи це зайнятістю. Журналісти «Антикорупційного моніторингу» змогли отримати коментар пана Віталія з цього приводу:
– Щодо IGOV. Особисто спілкувався з Дубілетом. Від допомоги не відмовилися. Ми знайшли порозуміння, погодили співпрацю. Він погодився з моєю думкою, що головним на сьогодні є питання оптимізації, тобто ліквідація надуманих адміністративних послуг, цим команда Рівненського ЦНАПу на сьогодні активно і займається.
Шановні рівняни, не переживайте про електронні сервіси надання адміністративних послуг. Все буде добре. В рамках проекту фонду німецького співробітництва GIZ “Реформа управління на Сході України” створена робоча група з запровадження електронного урядування. До складу цієї групи включені керівники ЦНАП таких міст: Вінниця, Рівне, Київ, Луцьк, Харків, Суми, Львів, Івано-Франківськ, представники Мінекономрозвитку, Мінрегіону, Державного агентства з е-урядування, нардепа ВРУ Кудлаєнка від м.Вінниця. В рамках цього проекту в минулому році було 5 робочих зустрічей для обговорень. Результат – розроблені законодавчі акти передані та прийняті в першому читанні Верховною Радою України.
Тим часом офіційний коментар одного з засновників IGOV, ІТ-директора “ПриватБанку” Дмитра Дубілета відрізняється від думки рівненського чиновника:
- Наразі на Рівненщині працюємо лише з Кузнецовськом. Як тільки у Рівному буде бажання, готові протягом місяця запровадити біля 100 державних послуг. До кінця жовтня – абсолютно безкоштовно також можемо провести навчання всіх чиновників.
Нагадуємо, що рівненські чиновники не спромоглись долучитись навіть до електронних загальнодержавних реєстрів. А на це їм ОФІЦІЙНО була дана вказівка Кабміну. За що, власне, голова ОДА і отримав догану.
Що ж пропонують Рівному громадські активісти:
1. Підключення до системи IGOV та надання через неї 100 державних послуг.
2. Офіційно запустити електронні петиції громадян до міської влади. Готове технічне рішення – безкоштовно. http://kuznetsovsk-rada.gov.ua/petition/site/done
3. ОпенСіті – повідомлення про комунальні дефекти.
4. Безкоштовний електронний документообіг.
Тим часом у Львові
Чи готові львів’яни до е-урядування? Що робитиме місто для того, аби підвищити готовність мешканців користуватись е-сервісами і збільшити кількість самих сервісів?
1) Тезисно про загальний рівень готовності до е-взаємодії із органами влади:
– 57% львів’ян користуються інтернетом щодня;
– 46,5% мешканців міста використовують смартфон (більше половини львів’ян мають мобільний інтернет);
– ті мешканці, які користувались е-послугами Львівська міська рада протягом останнього року, залишились ними задоволені – 52,8%.
Висновок: розробка нових е-сервісів, оптимізація і популяризація існуючих е-сервісів.
2) Тезисно про рівень не готовності:
– майже кожен п’ятий львів’янин (19,2%) не має доступу до комп’ютерної
техніки (стаціонарний комп’ютер або ноутбук);
– майже кожен третій львів’янин (28,2%) не вміє користуватись комп’ютерною технікою;
– Галицький і Личаківський район мають доступ до широкополосного інтернету 14% і 10% відповідно (загальний рівень інших районів – 40-70%). Цікаво зрозуміти, наскільки мешканці Галицького і Личаківського району задоволені існуючим доступом до інтернету (скажете в коментарях?).
Висновок: розвиток програми Вікно можливостей (навчання ПК грамотності, комп’ютеризація шкіл, проникнення інтернету тощо).
На базі цього дослідження і за міжнародними взірцями була розроблена стратегія цифрового перетворення міста (Digital Agenda Lviv):http://www.slideshare.net/JaanikaMerilo/ss-52962597
До речі, ця стратегія може вільно реплікуватись і ставати дороговказом для будь якого міста в Україні.
– З такими передумовами приступаємо до реалізації Digital agenda Lviv – стратегії цифрового перетворення міста. Стратегія розроблена ІТ-командою Львівської міської ради під керівництвом радника міського голови Яніки Мерило, – резюмує міський голова Львова Андрій Садовий.
Держава хоче монополію на електронне урядування
Дивним чином багато чиновників ставляться не надто приязно до громадських проектів. Як на всеукраїнському рівні так і в місті.
– Команда Рівненського ЦНАПу розуміє і працює в цьому напрямку без політики і тимчасових проектів. Є Закон “Про адміністративні послуг”, який передбачає, зокрема, отримання адміністративних послуг через Єдиний державний портал, створення якого віднесено до сфери діяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Вже до кінця року у м.Рівне буде регіональний портал адміністративних послуг, – підкреслив Віталій Герман.
Тим часом на рівні країни ситуація теж не однозначна. У 2012 році прийнято Закон України «Про адміністративні послуги», у статті 17 якого визначено, що адміністративні послуги в електронній формі надаються через єдиний державний портал адміністративних послуг. Розробити та підтримувати портал має Міністерство економічного розвитку та торгівлі.
– За три роки (2012-2015) портал так і не був створений, що стало головною проблемою розвитку електронних послуг в Україні. Зараз відбувається третя спроба створити та запустити портал, але знову ж у тестову експлуатацію, – розкритикувала роботу чиновників Яніка Мерило. – Враховуючи відсутність єдиного порталу, окремі передові ЦОВВ (Мінюст, ДФС, Держархбудінспекція, Держгеокадастр) та регіони (Львів, Дніпропетровськ, Вінниця, Луцьк) за цей період вже реалізували важливі та успішні проекти з надання електронних послуг через власні портали ЦОВВ або місцеві. Ці проекти спрямовані на ліквідацію корупції та підвищення ефективності обслуговування населення та бізнесу (хто винен, що єдиний портал не впроваджено).
З метою врегулювання такої ситуації, розуміючи, що єдиний портал все ж таки необхідний як єдина точка входу, враховуючи кращий світовий досвід, в законопроекті 2984 були запропоновані норми щодо внесення змін до статті 17 щодо забезпечення можливості надання адміністративних послуг в електронній формі через єдиний портал та/або інші портали органів влади, що інтегровані з єдиним. Тобто пропонується упорядкувати поточний хаос, легалізувати існуючі портали, але забезпечити їх інтеграцію з єдиним – світовий досвід! Єдиний портал може містити інтегровані сервіси, може працювати з іншими порталами через веб-сервіси чи API, це на даному етапі не так важливо.
Місцеві портали розвиваються швидко, а в умовах децентралізації вони взагалі наберуть нової ваги та змісту. Не можна їх забороняти. Вони є та будуть, їх просто потрібно інтегрувати до єдиного за єдиними правилами. Так само, як і портали ЦОВВ (як можна заборонити надавати послуги ДФС чи Мінюсту через їх портали). Це загальносвітовий підхід. Ця норма схвалена багатьма ЦОВВ та її дуже очікують всі регіони та ЦНАПи, це взагалі єдиний можливий варіант розвитку. Законопроект прийнято у першому читанні, але перед другим читанням депутат Лук`янчук з подачі Мінекономрозвитку подав поправку щодо зміни цієї назви знову на лише єдиний портал.
Ось такі електронні пироги. І висить в повітрі вічне російське питання: «Хто винен, і що робити?». Це тільки в мене одного враження, що Рівне пасе задніх в електронному урядуванні? Доки у нас так, як у всіх, невелике місто Кузнецьовськ уже входить в електронну еру…
